Ми виконали весь план поїздки, і точно перевиконали мету…
| Не лишаючись на місці ні хвилини…Польща. Прапор Польщі - подарунок від нашого режисера Маркуса Нейдена. Наша велика і дружня команда.  За час перебування у мальовничому і казковому Вроцлаві ми знайомились, проводили тренінги, репетирували виставу.      Організатори для нас влаштували незабутній квест по місту, за 4 години ми дізнались багато про історію, традиції, пам’ятки архітектури, а також про мешканців, як про корінних, так і про туристів.    Режисер був у захваті від нашої команди. Ми як могли «рекламували» Україну… за кожної нагоди співали українських пісень, а на інтернаціональний вечір показали сценку про традиційне сватання, відео сучасного українського весілля, провели вікторину на знання іноземцями відомостей про нашу державу, та станцювали народний танець.  Не можна не згадати про те, що дівчата з Польші та Німеччини були в захваті від пісні «Ти ж мене підманула» ,тому ми навчили їх приспіву і не раз за проект співали її разом з ними. В останній вечір у Вроцлаві ми всією командою вирішили пройтись по місту у вишиванках з віночками, а на площі заспівати кілька пісень, дорогою зустріли кілька українців, нас вітали словами «Слава Україні!» . Під час того як ми співали до нас підтяглися інші учасники нашого проекту, вони були дуже здивовані тим, що ми просто так вийшли і нічого не боячись, не соромлячись публіки просто почали співати на головній площі міста… Це було неймовірно до нас почали збиратись люди, підтримували оплесками, був навіть чоловік. який нам підспівував гімн України! Арт-МОСТ після національного вечора. Звісно багато часу і сил у нас забирала дорога, не акцентуючи увагу на переїздах через кордон і нескінченних кілометрах, що відділяли нас від місця призначення, можу сказати велике дякую організаторам, за можливість проїхатись на POLSKIBAS, бо то був точно автобус мрії, і зі мною точно погодиться вся команда, що в ньому можна було б лишитись жити. З Еліною, волонтером і перекладачем,вона нам дуже допомагала на проекті, завдяки їй ми знаходили спільну мову з іноземцями У Кракові з перших хвилин ми зрозуміли, що це місто захоплююче і феєричне, навколо центру цілий день ходили запряжені коні в блискучому оздобленні і костюмовані лакеї, вони всі ніби щойно зійшли зі сторінок дитячих казок про принцес і принців. Вночі місто заворожує мерехкотінням вогників, на мить здається, що ти і сам вже на сторінках тих самих казок. Прем’єра нашої вистави відбулась у будинку культури в Кракові.   Незважаючи на те, що у режисера було всього декілька днів та купка людей, які поняття не мають, що це за вистава і як себе вести, плюс до цього все це відбувалось на 4 мовах одночасно, між людьми які вперше один одного бачать, поставити виставу і зіграти її на досить високому, як для такого театру, рівні було такою собі, невеликою, та все ж перемогою для кожного з нас. Після прем’єри. Після прем’єри нам подарували квіти, ми зробили спільне фото і всією компанією пішли це відмічати, здавалося б у зовсім не відповідне для такої події місце - паб, але ці думки відразу прозсіялись, бо атмосфера яку ми там створили не зрівняється з жодним іншим місцем на землі.     Сівши навколо столів, запаливши свічки, ми співали пісні, які більш-менш знає кожен з нас, в основному, це були відомі на весь світ хіти… і це був незабутній вечір. Як на мене, поганих сторін у цьому проекті просто не було, він був ідеальним… а якщо щось і було неприємне, то весь позитив перекрив його настільки, що ми цього навіть не помітили. Відпочили, знайшли нових друзів, і дізнались багато нового, як то кажуть: «і людей подивились, і себе показали».                 Це літо вже ніколи не забудеться, спогади про нього будуть записані в нашій пам’яті на все життя. Лого Арт-МОСТ на стіні хостелу "Тутті-Фрутті" у Кракові.  |
Комментарии
Отправить комментарий